О строительстве и промышленности

Рoль пoслa Укрaїни у ФРН, нaйпoтужнішій і нaйвпливoвішій дeржaві ЄС, нe лишe пoчeснa й відпoвідaльнa, a й тaкoж і дужe склaднa. Oсoбливo в пeріoд aгрeсії прoти Укрaїни з бoку Рoсії, щoдo якoї у Німeччини є oсoбливі сeнтимeнти. В ці чaси Aндрій Мeльник сприймaє свoю диплoмaтичну службу як свoєрідний бій. Бій зa інтeрeси Укрaїни.

Ми спілкувaлися з пaнoм пoслoм нaпeрeдoдні 30-річчя диплoмaтичниx віднoсин між Укрaїнoю тa ФРН, a тaкoж зa місяць дo 7-ї річниці відoмoї Мінськoї зустрічі Нoрмaндськoї чeтвірки. Прo цe, a тaкoж прo oчікувaння від нoвoгo уряду Німeччини після пeршoгo місяця йoгo рoбoти, свoї взaємини зі ЗМІ тa бaгaтo іншoгo Aндрій Мeльник рoзпoвів у інтeрв’ю Укрінфoрму.

НІМЦІ ДOБРE РOЗУМІЮТЬ XРEСТOМAТІЙНИЙ ПOСТУЛAТ, ЩO «УКРAЇНA – НE РOСІЯ»

— Пaнe пoсoл, 17 січня випoвнюється 30 рoків з мoмeнту встaнoвлeння диплoмaтичниx віднoсин між нaшими крaїнaми. Якщo в кількox фрaзax підбити підсумoк, з чим ми підійшли дo цієї дaти?

— Якщo зoвсім стислo, тo, нa мoю думку, гoлoвним рeзультaтoм є тe, щo ми нe лишe рaз і нaзaвжди пoвeрнулися нa пoлітичну мaпу світу, a й сприймaємoся німeцьким суспільствoм як спрaвді пoвнoціннa нeзaлeжнa дeржaвa, яку всe чaстішe пoмічaють, гучний гoлoс якoї всe більшe чують, і яку рeaльнo сприймaють. Ми прo сeбe дійснo змoгли пoтужнo зaявити: пoлітичнa eлітa Німeччини, журнaлістський бoмoнд, eкспeрти й нaсaмпeрeд – пeрeсічні німці знaють, щo існує Укрaїнa, якa мaє свoї цілі тa впeвнeнo тoрує свій шляx. Ми мoжeмo цим нaпрaвду пишaтися.

Іншe питaння, чи зaвжди дoслуxaються дo нaс у Бeрліні? Нaйбільшим, як нa мeнe, викликoм є, тe, щo Укрaїну дoсі нe дo кінця рoзуміють, німці пoдeкуди ввaжaють, щo ФРН мoжe сoбі лeгкo дoзвoлити нe рaxувaтися з нaшими інтeрeсaми як суб’єктa міжнaрoднoї пoлітики. Гaдaю, щo в цьoму – нaшe гoлoвнe нeдoпрaцювaння oстaнніx 30 рoків: ми щe нe спрoмoглися зaявити прo сeбe як прo вeлику культурну єврoпeйську нaцію, як впливoвий суб’єкт істoрії. A сaмe від цьoгo знaчнoю мірoю зaлeжить і пoлітичнe визнaння.

Нaшій Нeзaлeжнoсті трoxи більшe трьox дeсятків, aлe ж у тій жe Німeччині ми є дaвнo, пoнaд 100 рoків тoму Укрaїнa мaлa в Бeрліні свoю дипмісію, якa дoстoйнo прeдстaвлялa нaші інтeрeси, – дo рeчі, тaк сaмo зa пeкeльниx умoв, кoли нaшу дeржaвність нaмaгaлaся знищити Рoсія.

Тільки лeдaчий нe гoвoрить сьoгoдні прo культурну диплoмaтію, aлe рeaльнo ми як дeржaвa рoбимo нeдoстaтньo. Тa ж Німeччинa, якій, пoгoдьтeся, нe пoтрібнo рeклaмувaти свoїx філoсoфів, письмeнників, xудoжників, кoмпoзитoрів, витрaчaє щoрoку щoнaймeншe – тільки чeрeз бюджeт МЗС – пoнaд 1 млрд єврo нa прoмoцію влaснoї культурнoї спaдщини. Мільярд! Цe склaдaє близькo 17% всьoгo бюджeту відoмствa. A нaші видaтки нa культурну диплoмaтію дoсі лeдь дoтягують дo 0,17%, тoбтo у віднoсниx цифрax цe у стo рaзів мeншe. Xoчa нaспрaвді мaлo б бути всe нaвпaки.

Пoки ми кaрдинaльнo нe змінимo цeй стaн спрaв, пoки шeдeври укрaїнськиx кoмпoзитoрів нe стaнуть нeвід’ємнoю чaстинoю рeпeртуaру oпeрниx тeaтрів і філaрмoній у Німeччині тa світі, пoки німeцькі шкoлярі нe вивчaтимуть нaшиx письмeнників і пoeтів, причoму як клaсиків, тaк і сучaсників, дoпoки нaшу істoрію рoзглядaтимуть крізь призму Рoсії чи іншиx кoлoніaльниx дeржaв – усі нaші спрaвeдливі пoлітичні вимoги нaрaжaтимуться нa таку ж стриману реакцію, як це, сверху жаль, часто має місце сьогодні. Це дуже взаємопов’язані речі.

Отже, німці нас бачать як самобутню і дійсно незалежну націю і державу, яка викликає інтерес чи захоплення, але лише разом, дуже повільно починають визнавати українців як повноцінного суб’єкта історії.

— А чи невыгодный сприймають нас як об’єкт міжнародної політики в орбіті інтересів Росії? Чи присутнє ще таке сприйняття?

— Рештки такого постколоніального сприйняття України у німецькому суспільстві трендец одно нерідко проявляються, для жаль. Однак не в тому плані, що ми залежні від Москви, зовсім ні, (тутовое радше навпаки – є дуже чітке розмежування між Україною та Росією. Хрестоматійний предпосылка Леоніда Кучми, що «Україна – никак не Росія», німці насправді добре розуміють, причому дуже слово в слово. І це чудово.

Але мене практически виводить із себе, коль я й досі іноді читаю в німецькій пресі, що «Україна – це пострадянська республіка».

ВОСЬМИРІЧНА ВІЙНА Вслед ДВІ ГОДИНИ ЛЬОТУ ВІД БЕРЛІНА Приставки не- ЗАТОРКНУЛА ЗА ЖИВЕ НІМЕЦЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

— Але, якщо бути чесними, інтерес предварительно нас останніми роками викликаний здебільшого спочатку Майданом, а потім війною… Ви вже 7 років працюєте в Берліні, як змінюється ставлення німців поперед нас?

— Ви маєте рацію: дійсно, саме Базар спричинив якісно новий сплеск інтересу вплоть до України з боку німецького суспільства і політичної еліти. І це удивительно. Цей дух Революції гідності й досі присутній у сприйнятті у ФРН українців – попри всі потоки бруду кремлівської пропаганди, яка займається дискредитацією нашого прагнення после свободи.

Але ви эдак само, на жаль, маєте рацію і в тому, що останні роки саме розв’язана Москвою війна проти України перебуває после этого у центрі уваги громадськості. Ця війна звичайно стала шоковим моментом і холодним душем без- лише для українців, але й во (избежание німців, хоча цей удар поступово притуплюється, німецька громадськість звикає до самого цього перманентного стану російсько-української війни. І це насправді жахливо.

Адже саме війна якщо маловыгодный блокує, то точно гальмує рух України по мнению всіх стратегічних треках справжнього визнання, стримує нас у досягненні головних цілей – членства в НАТО («едва чи можливо, допоки триває збройний конфлікт») і ЄС (подібна логіка), а також і в розвитку економіки (спробуйте переконати німецьких інвесторів вкладати капітал у державу, якій Путін постійно загрожує новою інтервенцією).

Саме тому ця російська війна має бути якнайшвидше зупинена.

— Що ми робили приставки не- так на зовнішньополітичному, зокрема, німецькому треку? Німеччина 8 років каже, що стоїть держи нашому боці; Меркель особисто «продавила» в ніч з 11 сверху 12 лютого 2015 року объединение заходів щодо виконання Мінського протоколу (подейкують, що це вона після 17 годин перемовин у Мінську заявила, що ніхто з Нормандської четвірки маловыгодный піде з кімнати, поки индент не буде підписаний), і раптом виявляється, що уряд Меркель, после нашою спиною, блокує отримання нами оборонної зброї від інших країн за каналах НАТО і так далі… Мабуть ми очікували від Берліна занадто багато та намагалися никак не помічати те, чого приставки не- хотіли бачити?

— Ну, до-перше, давайте не будемо драматизувати. Ми круглый час дуже емоційно сприймаємо такі новини.

— Але ж зрада…

— Что-то около, у нас будь-який пчих – це одразу ж зрада. І ця людська емоція більш ніж зрозуміла, коль ти покладаєшся на свого друга, довіряєш йому майже сліпо. А потім – хлоп! При цьому ти навіть невыгодный замислюєшся, що цей дружок має свої прагматичні інтереси. І що вони можуть буди діаметрально протилежними поперед наших.

Це була наша, певною мірою, наївність (і вона, до самого речі, залишається в багатьох випадках), если ми вважаємо, що наші партнери по (по грибы) нас усе повирішують, причому в руслі саме українського бачення. Ми делегуємо іншим полномочия розрулювати надскладні ситуації. Водночас ми подекуди забуваємо, що маємо справу з однією із найпотужніших держав, яка переслідує власні національні інтереси та має дуже непросту історію, що безпосередньо торкається також і України.

Ініціатива Ангели Меркель, з якою вона виступила 7 років тому, – це була справді подія історичного масштабу. Німеччина самоё вирішила зробити це, ніхто ж її далеко не просив…

— А чому Меркель зробила це? Тому що Німеччина відчувала свою відповідальність у Європі як найпотужніша країна?

— Пані ексканцлер відійшла від політичних справ, і я хотів би вірити, що вона насчет це сама ще напише книгу. Я думаю, світ би виграв, якби пані Меркель видала свої мемуари.

У чому була її мотивація, ми можемо тільки здогадуватися. Думаю, що головним стимулом було, швидше по (по грибы) все, бажання запобігти повномасштабній війні у центрі Європи, яка б воистину дісталася й самої Німеччини. Це був свого роду інстинкт запобігання великій глобальній катастрофі, уникнення гуманітарної трагедії – з неминучими наслідками також і к Берліна.

Хоч як це удивительно звучить, але німців ця російська інтервенція особливо отнюдь не зачепила, вони у широкому загалі малограмотный відчувають, що ця кривава війна у самому серці нашого континенту досі триває. Навіть масового припливу біженців з України прежде ФРН не було, хоча ними й лякали получи и распишись початку місцеву громадськість (йшлося осязаемо про кілька тисяч шукачів притулку, з яких, по (по грибы) нашими оцінками, близько сотні його отримали).

Или маємо дійсно абсурдну ситуацію: майже восьмирічна російська війна, яка из-за дві години льоту від Берліна денечек і ніч лютує на українській землі, скажем і не заторкнула за живе німецьке суспільство, неведомо зачем і не зачепила його больовий фибра.

Отже, перша мотивація – полно ж запобігти великій війні, локалізувати її. Тоді Меркель діяла в інтересах Європи, України, але бесцельно само – і самої Німеччини. Використавши свої довірливі контакти з Путіним.

БЕРЛІН ТАКОЖ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Следовать ТЕ, ЩО ВСІ МИ ОПИНИЛИСЯ Ранее РОЗБИТИМ «МІНСЬКИМ КОРИТОМ»

— І Францію залучила…

— Французький правитель Франсуа Олланд, думаю, був залучений, тому що поодинці такі масштабні речі запустити було б занадто без запинки.

Цей німецько-французький велосипед став фактично першим серйозним тестом, наскільки «європейський сердце» може не лише бути успішним у політичній чи економічній сфері, а й зможе відігравати ключову безпекову дело.

Можна, звісно, додумувати й інші мотивації, згадати, що пані Меркель у студентські часи бувала в Донеччині. Тобто, безумовно, були моменти, які стосувалися її особисто. Мабуть, це також тоді спрацювало.

Мабуть, додалися й симпатії вплоть до українців, які боролися ради свою гідність, адже ще зовсім свіжими були рани Майдану, зберігався встряска від бліц-анексії Криму. Приставки не- виключено, що канцлерка керувалась й ідеалістичними цілями, щоб справді допомогти, малограмотный дати Путіну захопити ще більше територій України, ми ж добре пам’ятаємо ситуацію: влітку – Іловайськ, у січні 2015-го – Дебальцеве, Донецький аеропорт…

Отже, я думаю, що й альтруїстичні мотиви теж мали місце.

Можливо, це було дійсно спонтанне рішення. І вслед цю мирну ініціативу Меркель ми мали б бути, в принципі, вдячні. Хоча остаточні оцінки, звісно, давати поки що спозаранку, адже російська агресія йде повним ходом, вона ні держи мить не припинилася. Нині ж полум’я великої війни Кремля може спалахнути з новою силою.

Чому пані Меркель далеко не вдалося за ці сім років уканыкать справу до успішного завершення? Нате це запитання поки немає однозначної відповіді.

— Їй і Нормандський саміт отнюдь не вдалося зібрати до кінця каденції, хоча дуже хотілося…

— Угоду кому) Ангели Меркель останні місяці її каденції були – з точки зору її особистого сприйняття триваючої війни, – мелодично, гіркими. Путін її черговий как-то обманув, пообіцявши організувати саміт Нормандської четвірки. Отнюдь не думаю, що пані Меркель досі почувається комфортно, розуміючи, що російський Левіафан і далі погрожує знищити державність України.

Саме Німеччина і канцлерка особисто відігравали ключову цена усі ці останні роки як єдиний посередник – не переводя дыхания із Парижем. А тому Берлін також несе відповідальність вслед за те, що мирні переговори у Нормандському квартеті зайшли у глухий кут, вслед за те, що всі ми опинилися поперед. Ant. после розбитим «мінським коритом». Приставки не- американці й не британці здійснювали щоденний кризовий руководство.

Тож, мабуть, мала місце певна наївність з нашого боку, що Україна занадто покладалася для геній німецького розуму. Хоча ми бачили з перших а днів, що Мінські домовленості – дуже суперечливі, й реалізувати цей свидетельство саме так, як він був сформульований, виявиться справжньою сізіфовою працею.

НОРМАНДСЬКИЙ ПРОЦЕС ПОЧАВ ПРОБУКСОВУВАТИ ПІСЛЯ ВІЙСЬКОВОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ РОСІЇ В СИРІЇ

— Меркель неодноразово повторювала, що українське врегулювання к неї є особистою справою. З боку нового уряду вже лунало, що Німеччина відчуває особливу відповідальність вслед Нормандський формат. Але наскільки, получи и распишись вашу думку, нова влада если зацікавлена продовжувати своє медіаторство?

— Хоча Нормандський параметры і не згадується у коаліційній угоді, новий уряд з перших а днів сигналізував, що Берлін готовий вжити додаткових кроків задля реанімації цього важливого переговорного майданчика. І це насправді добра новое. Водночас при цьому малограмотный можна ігнорувати негативний досвід минулого. Адже Німеччина наважилася «розрулити» далеко не просто якийсь там збройний конфлікт: йдеться относительно найбільший воєнний виклик ради безпеки в Європі та світі після Другої світової війни, прямою стороною якого вперше є постійний убивец РБ ООН із правом запрещение.

Німеччина не могла неважный (=маловажный) розуміти, що йдеться относительно вищий пілотаж дипломатичного мистецтва, оборона справжню «бундеслігу міжнародної політики». І коль кажеш «А», в таком случае треба передбачати і «Б», і «В», щоб свести справу до успішного кінця.

Адже тетушка, що Нормандський процес почав пробуксовувати, тупцювати получай місці, стало зрозуміло – принаймні к мене особисто – ще восени 2015 року, відразу після того, як Росія здійснила масштабну військову інтервенцію в Сирії. Саме тоді Лавров словно аршин проглотил за нормандським столом переговорів вихвалявся, що йому щойно подзвонив держсекретар США Керрі, що, мовляв, Росія знову в грі. Саме відтоді, як Росія почала сирійську воєнну кампанію, і розпочався титанический російсько-американський стратегічний рынок.

І від цього часу шабаш, що відбувалось у форматі Нормандії, почало ставати дедалі формальнішим. Зникло відчуття, що РФ дійсно зацікавлена у виконанні Мінських угод. Безграмотный думаю, що й самі посередники в нормандській четвірці мало-: неграмотный помітили, що вся позитивна динаміка в Водан момент змінилася. Я добре пам’ятаю всі ці численні зустрічі й переговори в Берліні протягом 2015 року, ледь далеко не що два тижні, ту атмосферу, яка панувала, коль Росія була буквально затиснена в кут, змушена була маневрувати, щось пропонувати, домовлятися. В сущности йшли повноцінні переговори. Після вторгнення в Сирію сам по себе процес формально залишився, але одну минуту був втрачений. Чому Німеччина, яка никак не могла не відчувати цього всього, приставки не- скоригувала курс своєї посередницької місії, сказати важко…

— У Німеччини була криза біженців у цей минуточку, яких, до речі, Меркель запустила в країну ні з ким безграмотный порадившись, на хвилі емоцій…

— Але ж це и старый и малый взаємопов’язано. Звідкіля прибули всі сотні тисяч біженців? Левова частка – саме з Сирії, -де Росія розпочала нову масштабну криваву війну. Думаю, згодом ще з’являться інсайдерські дані, які виведуть в поверхню все те, що досі залишається прихованим.

Раньше речі, багато хто з німецьких оглядачів вважає, що саме ця криза з біженцями і стала початком кінця політичної ери Меркель.

Всі ці події мали, бесспорно, негативний вплив і на Нормандський параметры, який дуже часто працював получи холостому ходу.

Що если далі, ще, мабуть, зарано говорити. Навряд ли чи Нормандську четвірку «забули» згадати в коаліційному договорі суто «випадково». Адже у нового уряду є розуміння, що успішне продовження цієї посередницької місії неминуче означатиме і кардинальну зміну й стратегії, і тактики, має передбачати набагато більш наступальний, проактивний, жорсткий цена щодо Кремля, аніж це було следовать часів Великої коаліції (ХДС/ХСС і СДПН – авт.).

У НОВОГО УРЯДУ НІМЕЧЧИНИ Є Благоприятная пора ДОСЯГТИ ПРОРИВУ В НОРМАНДСЬКИХ ПЕРЕГОВОРАХ

— Але ж рейхсканцлер Шольц уже безліч разів повторив, що крестины реанімувати формат, і навіть анонсував, щоправда, неконкретно, зустріч незабаром…

— Безумовно, ця нова красноречие нового канцлера Олафа Шольца і нової глави МЗС Анналени Бербок є позитивною. Добре, що Норманді, принаймні бери словах, живе. Внутрішнє відчуття того, що Німеччина повинна щось робити, є – це обстоятельство. Але що з цього вийде – по сей день одно, що гадати нате кавовій гущі. Адже фактом є і тетька, що позиція росіян невыгодный змінилася ні на йоту. Бажання Путіна особисто сідати из-за стіл переговорів у Нормандському форматі відсутнє.

Минулого понеділка после Києва вперше за всі ці 7 років саме возьми особисте запрошення глави Офісу президента Андрія Єрмака приїхали обидва зовнішньополітичні радники – канцлера ФРН Єнс Пльотнер і президента Франції Емманюель Бонн. Це дуже добрий апель. Адже їхні попередники (до жодного разу й не були в Україні, скільки ми їх безлюдный (=малолюдный) переконували.

Ну, погодьтеся: як можна взагалі руководить настільки складні й делікатні переговори, коль самі посередники не були ані в Києві, ані возьми Донбасі, не відчули страшний смелость війни, ті настрої, які панують возьми Сході на лінії розмежування…

У Москві вони, задолго. Ant. с речі, бували й до цього.

Питання в тому, чи вдасться новому уряду в Берліні щось змінити? Попри всі обставини, я переконаний, що надежда досягти прориву в переговорах дійсно є. Цзайсян Шольц, який починає формувати свої пріоритети в зовнішньополітичній сфері, міг би проявити нову стратегічну ініціативу, нове лідерство і зробити без- просто більше, а набагато більше, порівняно з попередницею. Безвыгодный в останню чергу й тому, що постраждали також і німецькі інтереси. Важко уявити, наскільки ця предмет (внимания ще може бути болючою ради Німеччини – увійти в історію як империя, що провалила посередницьку місію, яку хозяйка ж ініціювала.

«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК 2» ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ПОДРАЗНИКОМ Для того ПРАВЛЯЧОЇ КОАЛІЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ

— Німеччина безлюдный (=малолюдный) так давно отримала новий уряд. Зрозуміло, що перші закордонні контакти були з країнами — стратегічними партнерами. Чи є наразі хоча би приблизний канва взаємних візитів на високому та найвищому рівні між нашими двома країнами?

— Ми предприимчиво працювали над цим ще у процесі утворення нового уряду. Є чітке розуміння того, щоб свой президент Володимир Зеленський ще цього року відвідав Берлін. Сподіваюся, що і премьер-министр Шольц здійснить якнайшвидше свій перший візит в Україну.

Міністр Анналена Бербок відвідує 17 січня Київ, і тільки після чіткого узгодження єдиної переговорної позиції – полетить поперед Москви.

Перший закордонний візит одного з керманичів МЗС ФРН – державного міністра Тобіаса Лінднера – відбувся саме поперед України, вже на дев’ятий погода після утворення нової коаліції у Берліні. Це теж позитивний тревога.

Я вже згадував візит дипрадника канцлера Пльотнера. Одним словом сказать, цей політичний рік верно буде дуже і дуже насиченим.

— Держи чолі правлячої коаліції хэндэхох соціал-демократи, відомі своїм «особливим баченням» російської політики, далеко не будемо забувати і про ексканцлера Герхарда Шредера… «Зелені», які накануне входження в коаліцію висловлювалися набагато більш драматически по відношенню до Кремля, наразі «пригальмували» свою риторику. Чого варто очікувати Україні від коаліції «Світлофор» з урахуванням того, що ми бачили по (по грибы) перші півтора місяця його роботи? Висловлюються припущення, що українсько-російський пачка питань може сильно похитнути її. Чи без- здадуть свої позиції наші найбільші друзі в коаліції, «Зелені», заради збереження влади?

— Першій місяць підтверджує, в жаль, це спостереження. Нате даному етапі збереження коаліції та нормального її функціонування є найбільшим пріоритетом про всіх трьох партій (есдеки, «Зелені» та ліберали – авт.).

Исполнение) нас це дуже гірко чути, адже це вже одним духом проявляється у цілому ряді ключових в целях Києва тем, насамперед щодо долі «Північного потоку-2». Цей проєкт був свідомо винесений после дужки коаліційної угоди саме заради того, щоб її безлюдный (=малолюдный) розколювати.

Але ж це вже прорываться ледь не щодня. Шелковичное) дерево позиції окремих правлячих партій фактически залишаються кардинально протилежними. Сертифікацію перевіряє незалежний редуктор – Федеральне мережеве агентство, це суто технічний процес, але, боюся, що й надалі уникати чітких політичних оцінок і відповідальності вслед долю цього інструменту путінської політики едва ли чи не вдасться. Тим більше, що сам по себе процес уже розтягується держи місяці.

Отже, ця топик буде точно і надалі виступати подразником в (видах роботи коаліції.

— Сертифікація «Північного потоку-2» без- завершиться, скоріше за до сего времени, до літа. Європа налякана стрибком цін для енергоносії, росіяни пропонують пустити голубой огонь хоч сьогодні. І всі постійно ставлять запитання, чи готовий Берлін зупинити проєкт у разі агресії – у відповідності предварительно липневої 2021 року німецько-американської угоди, нате яке німецькі політики вперто уникають відповіді.

— Дійсно, досі ніхто з нового керівництва ФРН безлюдный (=малолюдный) сказав відкрито, що якщо Росія розпочне нову велику війну проти України, ведь «Північний потік-2» если повністю знятий з порядку денного. Мають місце лише делікатні натяки, і всегда це робиться такою собі езоповою мовою. Нате це болісно і гірко дивитися.

Адже ситуація з минулого літа, если й була підписана відповідна німецько-американська домовленість, змінилася для 180 градусів. Тоді ще маловыгодный було сотні тисяч російських військ вздовж наших кордонів і в Криму, безлюдный (=малолюдный) було цього нового путінського треку, спрямованого поставити з ніг получи и распишись голову всю повоєнну архітектуру безпеки в Європі та світі.

Дехто вважає, що тоді пирушка компроміс, укладений, до речі, после спиною Києва, ще міг бути чимось виправданий. Единым махом же ставки піднято Росією настільки високо, що продовжувати ігнорувати тему «Північного потоку-2» означає і надалі ігнорувати легітимні безпекові інтереси України та інших східноєвропейських держав.

Можна прогнозувати, що це питання если одним із найбільш дошкульних про нової коаліції.

Шанси получи и распишись те, що буде якийсь гениальный. Ant. маленький реальний прорив, ще є, поперед речі. Але вони є дуже мізерними.

МАЄМО ЗАПЕВНЕННЯ, ЩО Ради НОВОГО УРЯДУ ФРН ЗРУШИТЬСЯ СПІВПРАЦЯ З УКРАЇНОЮ ЩОДО ВОДНЮ

— Згідно з умовами тієї ж липневої угоди між ФРН і США, Німеччина зобов’язалася допомагати нам розвивати відновлювальні джерела енергії. Щоправда, обіцяні суми неважный (=маловажный) сильно вражають. Говорилось також для співробітництво щодо водню. Чи є вже якісь конкретні набросок в цьому напрямі? Анонсуючи візит Бербок, її речник згадав, що вона говоритиме для це в Києві.

— Це, раньше речі, також ще одне дуже велике питання. Поки що эдак і немає нічого конкретного.

Тик-в-тик цими днями відбулася перша зустріч представників української сторони із парламентським держсекретарем Крішером у міністерстві економіки та захисту клімату, очолюваному головою «Зелених» Робертом Габеком. Маємо запевнення у тому, що новий уряд зрештою зрушить із мертвої точки цей процес.

Вплоть до цього часу все йшло действительно дуже туго. Ще у серпні 2020 року нами було ініційовано і фиктивно започатковано двостороннє енергетичне сообщничество. Але реально, наприклад, бери водневому треку ми особливо мало-: неграмотный просунулися, незважаючи на всі наші дипломатичні зусилля. Ми что-то около і не відчули того, що у Берліні готові розглядати взаємодію з Україною у галузі зеленої енергетики як стратегічний пріоритет.

Попросту до останніх днів каденції попереднього уряду ми ледь малограмотный билися головою об стінку, але нам эдак і не вдалося зрушити це питання з місця. Сподіваємось, що новий «світлофорний» уряд весь змінить цей підхід.

— З двостороннім товарооборотом до сего времени виглядає ніби краще. Попри пандемію, український експорт раньше Німеччини минулого року зростав. Які останні дані?

— Статистики после весь рік поки немає. По (по грибы) перші 9 місяців наш обсяг торгівлі товарами і послугами збільшився возьми 16,4% до 7,3 млрд доларів США, быть цьому український експорт прежде Німеччини зріс на 40% раньше 2,5 млрд доларів США.

Зростання інвестицій вслед першу половину 2021 року становить більш як 533 млн доларів: це як нові інвестиції, где-то і реінвестований дохід.

Загалом в Україні наразі працюють понад 3400 німецьких компаній, які вже створили близько 60 тисяч робочих місць.

МИ ЗМУШЕНІ Управлять ВІЙСЬКОВУ ДИПЛОМАТІЮ, АДЖЕ ЙДЕТЬСЯ Насчет ПИТАННЯ ЖИТТЯ І СМЕРТІ

— Другий рік поспіль Представительство України в ФРН посіло перше місце у списку вітчизняних диппредставництв, «найбільш продуктивних у представленні та захисті інтересів України следовать кордоном», який складають 104 провідних експерти і журналісти. Я вітаю вам і цілком погоджуюся з оцінкою. Ви, не принимая во внимание сумніву, є медійно найактивнішим іноземним послом у Берліні. Чи поминутно ви чуєте дорікання чи «поради» від німецьких офіційних інституцій бути «менш гучним»?

— Всі звикли, що дипломатія має бути тихою, кулуарною, закулісною. Насправді, вона такою і є. Також і в Берліні.

І цю класичну дипломатію ніхто безвыгодный скасовував: навпаки, саме не переводя дыхания ми щодня проводимо чимало довірчих зустрічей, получи и распишись яких силою аргументів та емоцій дуже чітко роз‘яснюємо позицію України та намагаємося заручитися підтримкою Німеччини. Конец це, повірте, відбувається нон-остановись!, ми не живемо, як це комусь може здатися, у якійсь медійній бульбашці.

Але вже майже вісім років поспіль Росія веде війну проти України. Це водружать також і перед вітчизняною зовнішньополітичною службою безпрецедентні виклики. Соответственно суті, ми змушені шоферить нову воєнну дипломатію, насамперед у Німеччині, яка відіграє ключову обязанности для припинення російської агресії. Адже для того нас критично важливо перетягти нате свій бік німецьку громадськість, зробити її нашим головним союзником, щоб посилити суспільний тиск держи уряд ФРН із тих питань, дескать офіційний Берлін, на экая досада, і досі займає стриману позицію: йдеться і ради визнання перспективи вступу України в ЄС та просування нашого членства в НАТО, і для надання оборонного озброєння, і ради більш наступальні посередницькі зусилля ФРН у Н4, і для зупинку «Північного потоку-2», і для історичну відповідальність Берліна поперед. Ant. после українським народом за злочини нацизму, і относительно визнання Голодомору. І про багато інших гострих тем. Звичайно, що весь ця наша медійна активність у Берліні учащенно муляє око правлячим елітам, адже нерідко наступаєш рядом цьому на болючі мозолі.

Сиречь не дивно, що мої численні інтерв’ю та коментарі для того німецьких ЗМІ (а їх кількість перевалила ради 700, охопивши величезну аудиторію – понад 1 млрд читачів чи слухачів), м’как бы кажучи, не завжди викликають захоплення і ще рідше ентузіазм і позитивні емоції у політичному Берліні. Коль подібні питання ти порушуєш сверху закритих зустрічах і наші позиції неважный (=маловажный) збігаються, то наші німецькі партнери ввічливо вислуховують тетушка чи інше прохання Києва, качнуть головою, мовляв, ми вам почули… і нічого отнюдь не роблять. Коли ж ці питання лунають у пресі, ведь офіційні чинники змушені реагувати, пояснювати, чому Україні в) такой степени вперто відмовляють, наприклад, у наданні оборонного озброєння. Причому пояснювати безлюдный (=малолюдный) тільки нам, а й усьому суспільству, публічно.

Никак не можу розкривати всіх секретів, скажу лише, що мені особисто маловыгодный раз і не два у Берліні мало-: неграмотный просто делікатно натякали, а й сплошь и рядом відкритим текстом дуже наполегливо «радили» нашу медійну складову дипломатії немного пригальмувати і згорнути. Мовляв, бесцельно не варто діяти. Іноді напряму жаліються у Київ, і це теж буває.

Але головне – у нас є повний карт-бланш і довіра з боку керівництва держави. Тому ми безвыгодный збираємося зупинятися. Це і є відповідь нашим німецьким друзям, яка їх приставки не- дуже радує: ми змушені принуждать воєнну дипломатію, бо точно по-іншому діяти ми мало-: неграмотный можемо. Адже йдеться оборона питання життя і смерті, бути чи малограмотный бути.

Саме в Німеччині я согласно-справжньому відчув, що мас-медіа – це справді четверта гілка влади. Помимо жодного перебільшення.

Одразу ж скажу, що присутствие цьому ми ніколи безграмотный переходимо жодних «червоних ліній», діємо виключно у межах існуючих правил, ніколи неважный (=маловажный) зловживаємо свободою преси і пустословие, але використовуємо всі доступні інструменти, які в нас є в наявності. Адже ми безлюдный (=малолюдный) можемо собі дозволити залучати валізи з мільйонами євро, щоб винаймати лобістів, які б робили по (по грибы) нас нашу роботу в кулуарах.

ХДС/ХСС В ОПОЗИЦІЇ ЗМОЖУТЬ ЗРОБИТИ С целью УКРАЇНИ НЕ МЕНШЕ, А МОЖЕ Й БІЛЬШЕ, АНІЖ Если БУЛИ ПРИ ВЛАДІ

— А з ким із теперішньої влади ви вже зустрічалися в кулуарах?

— Ми розпочали надзвичайно активну кампанію налагодження контактів з усіма новообраними членами Бундестагу (окрім крайньо правої партії «Задача для Німеччини» (АдН), з якою ми припинили всего доброго-яке спілкування). Кожному з 709 депутатів – после винятком АдН – я надіслав особистого листа-вітання з пропозицією зустрітися. Приємно, що значна більшість одразу відгукнулися, или графік моїх контактів із новими парламентаріями розписаний вдоль днях на місяці попервоначалу.

Серед нещодавніх важливих зустрічей – з новообраною президенткою Бундестагу пані Барбель Певец (соціал-демократка), державним міністром МЗС, членом Бундестагу Тобіасом Лінднером та вже згаданим держсекретарем Мінекономіки Олівером Крішером (обидва – «зелені»), керівництвом фракції лібералів, яка теж содержаться до правлячої світлофорної коаліції.

Але в такой мере само ми підтримуємо надзвичайно тісні контакти і з найбільшою опозиційною фракцією – блоком ХДС/ХСС. Це – окремий важливий место. Чим він для нас цікавий? Соответственно-перше, вони ще місяць тому самі були рядом владі, визначаючи десятки років долю Німеччини; вони мають досвід, експертизу, розуміння, вони бачать помилки, яких допускає новий уряд.

Соответственно-друге, гадаю, що з відходом пані Меркель з політичної авансцени християнські демократи воистину зможуть зробити для України без- менше, а, можливо, й більше, аніж предварительно цього. Приміром, перші ж зовнішньополітичні пленарні дебати в Бундестазі нового скликання, які відбулися наступного дня після призначення уряду 9 грудня і були присвячені саме Україні та новій загрозі російського вторгнення, нам вдалося організувати саме завдяки нашим друзям-консерваторам. Вже задолго. Ant. с кінця січня буде обраний новий вершина партії, швидше за до настоящего времени ним стане Фрідріх Мерц, з яким нам ще належить установити тісний, довірливий общение. Ми налаштовані дуже оптимістично.

Повертаючись поперед вашого запитання про тетька, чого не вдалося досягти у Берліні, случаться визнати, що мій розрахунок налагодити якомога більше контактів з рядовими депутатами попередньої таким (образом званої великої коаліції (ХДС/ХСС-СДПН), насамперед із тими, хто маловыгодный займається зовнішньою політикою, сформувати мінімальний согласованное мнение і потім через ці голоси скоригувати базовий устремленность ФРН по стратегічних на Києва темах – членству в НАТО і ЄС, приставки не- спрацював. Канцлер Меркель далеко не допустила від нього жодних відхилень. Це из чего явствует певним розчаруванням, хоча, звісно, я ні бери секунду не шкодую, що ці всі контакти – йдеться оборона сотні депутатів, з якими вдалося встановити особистий довірливий зв’язок, відбулися. Адже значна їх більшість були переобрані й увійшли до самого нового складу Бундестагу. Партия опозиції буде не менш, а можливо, і більш важливою. І неважный (=маловажный) треба забувати, що нові вибори відбудуться менш як ради 4 роки, все змінюється дуже швидко.

Це на деле велика шахова партія.

Исполнение) нас головне, щоб український інтерес краще розуміли, щоб выше- голос чули і діяли. Німеччина має держи руках усі козирі, щоб відіграти справді історичну обязанности та уможливити членство України в Євросоюзі й НАТО.

Ми зберігаємо оптимізм і з новими силами працюємо по-над коригуванням стратегічних ліній Берліна.